@можливо комусь стане в пригоді)
Знайшла у себе)

РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ

МЕТОДІВ І ФОРМ НАВЧАННЯ

                                   Пріц О. М.,

         Одна із складних наукових проблем, яка постійно постає перед людством у процесі його культурного розвитку це зміст освіти. Сучасне суспільство ставить нові вимоги до особистісних і професійних рис людини – рівня її соціальної адаптації, загальної культури, загальноосвітньої і спеціальної підготовки, творчих здібностей. У цих умовах традиційна роль освіти значно розширюється, підвищується її значення у формуванні життєво важливих компетенцій особистості - умінь загальнолюдського, загальножиттєвого плану, життєтворчості. Зростаюча роль культурних обмінів, інтеграція в Європу, залучення до світових цінностей, процес глобалізації збільшили значення , зробили необхідним володіння іноземними мовами. Ми знаємо, що комунікативність це основна функція мови, яка більш повно виконується як в

лінгвістичному, так і в концептуально-тематичному спрямуванні, коли мотивація найбільш велика [1,c.7]. Так як, під час використання мови домінує одна мета: отримати інформацію, спонукати до дії, виразити почуття тощо, тому сьогодні залишається актуальним принцип іннерваційного, особистісно орієнтованого підходу до викладання іноземних мов, в основу якого і покладений принцип комунікативності. В час, коли сучасна педагогіка відмовляється від твердого «авторитарного керування», де учень або студент є «об’єктом» навчальних впливів, і переходить до системи організації підтримки і стимулювання самостійної пізнавальної діяльності, створення умов для творчості, із позицій особистісно орієнтованої, гуманістичної освітньої формації з’являється незліченна різноманітність методів навчання, переосмислюються численні педагогічні поняття, вводяться у практичний обіг нові.  Сьогодні доволі часто педагогічна практика, особливо практика навчання дорослих,  оперує поняттям «інтерактивні методи навчання». Посилаючись на визначення Є.Б.Шевченка, провідного спеціаліста Макіївського міського ліцею Донецької області, інтерактивні технології навчання - це така організація навчального процесу, за якої  неможлива неучасть учня в колективному взаємодоповнюючому процесі пізнання, що базується на взаємодії всіх його учасників: або кожен учень має конкретні завдання, за які він повинен публічно відзвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання [3, с.4-5].

Інтерактивні завдання допомагають встановленню та підтримці стосунків, вчать взаємодіяти в парах, групах, командах [6,c.11]. Активне спілкування учнів у процесі навчання завжди є цікавим і корисним, оскільки не тільки знімає заборону на спілкування, а й стимулює його, таким чином уникаючи рутинної індивідуальної діяльності та перетворюючи процес навчання на загальну захоплюючу пізнавальну діяльність. Крім того, спільна діяльність є цікавішою та емоційнішою, привчає до ініціативи та згуртовує колектив.

Отже можна стверджувати, що, на відміну від традиційних методик викладання, які дають учням основні пізнавальні навички, відірвані від життя й досвіду, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат, стимулюють процес пізнання, викликають інтерес, посилюють розумові можливості.

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

ІАМН передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

Правила організації інтерактивного навчання:

1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні;

2. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися;

3. Учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах;

4. Учнів під час використання ІАМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;

5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

Практика показує, що при використанні ІАМН, учні запам’ятовують:

·        80% того, що висловлювали самі;

·        90% того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

Останнім часом учителі змушені частіше зосереджуватися на граматиці, готуючи учнів до складання іспитів до вузів, а це призводить до обмеження можливостей формування в учнів усних мовних навичок та вмінь. У світовій методичній скарбниці вчителів іноземної мови є великий набір інтерактивних форм роботи, які, адаптувавши до нашої навчальної програми, можна успішно використовувати під час навчання граматики. При цьому граматичні явища перестають сприйматися як щось відокремлене від власне акту комунікації, а граматичні вправи перестають бути нецікавим і нудним маніпулюванням граматичними формами.

На жаль, в діючих шкільних підручниках домінують некомунікативні граматичні вправи. Вони є легшими для виконання й контролю, але зовсім не сприяють активізації учнів, тобто, перетворенню їх з об’єкта в суб’єкт навчального процесу.

Вислів Бенджаміна Франкліна “Tell me and I forget, teach me and I remember, involve me and I learn” стали гаслом моєї роботи: пропонуючи учням активні форми роботи для навчання граматики, я тим самим створюю умови для їх активної участі в процесі набуття знань і адекватного використання набутих знань у реальному житті.

Використовуючи активні форми навчальної діяльності, можна змінювати підходи до наочності: вона повинна містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал. Висловлювання учня як продукт такої організації навчання буде результатом його думки й рук. І це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродукування, матиме сили зробити новий крок у політиці та економіці. Жоден із нас не може передбачити проблем, що випадуть на долю дітей у майбутньому. Безумовно, вони повинні багато знати, але в умовах інформаційних технологій необхідно навчити дитину вчитися самостійно, самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання здобутих знань у повсякденному житті. А інтерактивні методи навчання на уроках англійської мови виховують особистість і готують її до реального життя.

Комунікативні вправи допомагають покращити ефективність та  результативність навчального процесу. Наприклад, вправи для навчання граматики англійської мови у середній школі:

1. Routines. (6 клас. Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)

1. За 5 хв. учні повинні описати повними реченнями щонайбільше дій, які вони виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.

2. Потім вони об’єднуються в групи по 4 – 5 чол. і зачитують ці речення вголос. Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це речення зі свого переліку.

3. Зрештою у кожного залишаться в переліку тільки ті дії, які характерні для них особисто.

4. Представник кожної групи описує ці особливі дії від третьої особи:

Tania goes to ballet class every day.

Ihor doesn’t eat anything for one day every month.

5. У добре підготовленому класі  члени інших груп можуть поставити запитання й отримати детальнішу інформацію про того чи іншого учня, який зацікавив їх своїми особливими діями.

2. Family Tree. (6 клас. Тема “Family”. Вживання присвійного відмінка іменника). Можливі два способи виконання цієї вправи:

1. Кожен учень повинен намалювати своє родинне дерево, вказавши імена, і пояснити родинні зв’язки.

2. Усій групі пропонується одне родинне дерево і вони повинні усно чи письмово встановити родинні зв’язки.

3. Якщо група добре підготовлена, то вправу можна ускладнити, запропонувавши одному учневі “читати” схему родинного дерева, а іншому — відтворити його на чистому аркуші зі слів партнера.

 3. Whose is it? (6 – 7 клас. Вживання присвійного відмінка іменників і абсолютної форми присвійних займенників). Вправу можна виконувати усно або письмово.

1. Посеред столу лежать різні предмети, що належать учням класу (по одному-два від кожного учня). Бажано, щоб учні знали, кому що належить і як цей предмет називається англійською мовою.

2. Усі учні стають навколо столу, по черзі беруть будь-який предмет і кажуть, кому він належить: The pen is Olena’s. This is Olena’s pen.

3. Якщо вони сумніваються, то повинні уточнити, звертаючись до учня, якому, на їхню думку, належить цей предмет: Is this pen yours, Olena? — No, it isn’t mine. It’s Halyna’s.

 4. My best days of this month / week. (6 клас. Вживання the Past Indefinite Тense.)

1. Учні записують 3 – 5 дат, які їм найбільше запам’яталися в цьому місяці / тижні.

2. Поділити учнів на пари і попросити їх обмінятися інформацією, пояснивши партнерові, чим саме їм запам’яталися ці дні.

3. Для успішного виконання вправи можна запропонувати допоміжні вирази:

І remember / like... Do you remember this day? Yes, it was the day I... No, not really.

 5. Find someone who... (7 клас. Вживання the Present Perfect Тense, прислівників ever, never у питальній, стверджувальній і заперечній формах.)

1. На кожній картці написано завдання, що починається словами: Find someone who + Present Perfect.

2. Карток повинно бути 10, але їх варто дублювати.

3. Одне завдання вчитель виконує з класом для зразка: читає завдання, запитує учнів, записує повну відповідь на дошці.

4. Потім учні приступають до виконання вправи. За 5 хв. вони повинні заповнити якнайбільше карток.

5. Способи перевірки:

—  Вчитель запитує, а учні зачитують свої відповіді на це запитання.

— Підраховують, хто скільки завдань виконав, а правильність виконання можна перевірити після  уроку.

— двоє чи троє добре підготовлені учні переглядають заповнені картки і коротко коментують результати для класу.

6. В картку включати завдання, які відображають життя учнів класу, або лексичні одиниці, які вивчаються чи нещодавно вивчалися.

7. Картка має такий вигляд (після того, як учень її заповнив):

Find someone who has read “The Adventures of Tom Sawyer” in

English.

Name: Oleh.

Oleh has read “The Adventures of Tom Sawyer”.

Або:

Name: Nobody. Nobody has ever read “The Adventures of Tom Sawyer”.

 6. Things have changed since then. (7 клас. Вживання the Present Perfect Тense).

1. Учні працюють у групах. За 5 – 7 хв. кожна група повинна сказати чи написати, що відбулося / змінилося в запропонованій сфері життя:

What has changed in your family since last year? (Your city; your street; your school; means of transport; fashion; etc.)

2. Кожна група робить повідомлення, а члени інших груп можуть запропонувати свої варіанти доповнення.

 7. Brainstorming comparisons. (7 клас. Вживання ступенів порівняння прикметників, as... as; not so...as; than.)

1.  Учні отримують картку з назвами трьох предметів або їх зображенням.

2.  За 2 – 3 хв. вони повинні використати щонайбільше способів порівняти ці предмети.

3.  Учні працюють у малих групах, а групи змагаються між собою.

4.  Для порівняння можна запропонувати такі групи слів:

— A TV set, a lamp, a chair

— A mountain, a river, a lake

— A car, a bus, a bicycle.

 8. Preferences. (7 клас. Вживання ступенів порівняння прикметників, щоб повідомити про переваги й недоліки, порівняти смаки.)

1.  Учні отримують набори назв чи зображень предметів, явищ, тварин і т.п.

— Dog, cat, canary

— Morning, afternoon, evening

— Summer, spring, winter

— Village, city, town

— TV, radio, video. Which do you prefer and why?

2.  Учні працюють індивідуально і в групах.

3.  Зразок відповіді: І prefer morning to afternoon because it is not so hot.

4. Можна порівняти свої смаки, узагальнити смаки групи, класу.

 9. Detectives. (7 клас. Вживання абсолютної форми присвійних займенників.)

1. Один учень — “детектив” — виходить із класу.

2. Хтось з учнів подає вчителеві щось, що належить йому, але не виказує з першого погляду власника (олівець, гумку, підручник тощо).

3. Коли “детектив” повертається, йому дають цей предмет і він починає “розслідування”, запитуючи учнів: Is this yours?

4. Учень повинен заперечити й вказати на когось іншого: No, it isn’t mine. It’s his (hers, theirs). Так триває доти, доки не знайдеться справжній власник.

 10. The old days. (8 клас. Вживання used to.)

1. Фотографії окремих місць міста колись і тепер.

2. Кожній групі з 3 – 4 чол. дати одну пару фотографій (старий вид і новий).

3. За 10 хв. вони повинні описати, як колись виглядало це місце, визначити 4 – 5 змін, які відбулися, описати їх.

4. Кожна група звітує про свою роботу.

 11. I have lived here for...(10 – 11 клас. Вживання the Present Perfect Тense або the Present Perfect Continuous із since, for.)

1. Кожен учень пише на аркуші паперу 4 факти зі свого життя в Present Indefinite: I go to school №6. I live in Kalush. I read an interesting book. I go in for sport.

2. Учні обмінюються картками (у парах чи по колу).

3. Вони повинні вияснити один в одного, як довго чи відколи кожен факт із їхнього життя має місце. Наприклад:

Since when have you been going to school № 6? I have been going to school №6 since 1994.

4. Учні підсумовують отриману інформацію про свого партнера у короткому повідомленні для класу.

 Таким чином, на відміну від традиційних методик викладання, які дають учням основні пізнавальні навички, відірвані від життя й досвіду, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат, стимулюють процес пізнання, викликають інтерес, посилюють розумові можливості.

Універсальність інтерактивних технологій полягає в тому, що, наряду з груповою роботою, має місце особистісно-орієнтований підхід, у вигляді диференційного підходу[5,c.5]. Одне й теж завдання може стимулювати розвиток творчих можливостей одних учнів і гальмувати інших. Тобто, для одних студентів або учнів це завдання буде творчим, а для інших навчальним. Це залежить від здібностей учнів. Завдання інтерактивних технологій й полягає в тому, щоб усіх учнів залучити до розв’язання різноманітних творчих завдань, використовуючи принцип комунікативності, зосередити увагу не стільки на засвоєнні мовних засобів чи розвитку навичок і вмінь, скільки на діяльність, в процесі якої застосовується мова. Бернард Шоу стверджував: «Єдиний шлях, який веде до знань – це діяльність», тобто, йдеться про вміння використовувати набуті знання на практиці.

Інноваційна освіта — це нова педагогіка, нові освітні процеси, нові технології, те, що дає можливість навчанню іноземних мов орієнтуватися в нових умовах, адаптуватися до нових вимог. Саме активні методи навчання дають змогу тому, хто навчається, розкритися як особистості. Активна розумова і практична діяльність, у навчальному процесі є важливим чинником підвищення ефективності засвоєння і практичного опанування іноземними мовами.

Використана література

1. Коваленко О. Реформа рухається вперед // English.-2003.- № 6(150).-c.7.

2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології 

    навчання.-К., 2004. – 192c..

3. Шевченко Є.Б.Використання інтерактивних технологій для     

   Розвитку пізнавального інтересу на уроках англійської мови.// Англійська   

   мова та література. - 2005.- №24(106).- с. 4-6.

4. Brophy Jere, Motivating Students to Learn.Washington (1989) c. 18-37.

5. Coldberg, Natalie. Long Quiet Highway: Walking up in America. Bantam (1993)

    c. 9-10.

6. Cory Hugh, A fresh look at motivation / English. – 2004. - №27-28(219-220). – c.

    3-6.

7. Riabushko Svitlana, Interactive Training: New approaches to the foreign

    language teachers’ training // English. – 2003. - №8 (152). – c. 7-8.

8. Ніколаєнко О.В., Ушита Т.О. Нові підходи до викладання іноземних мов. – 

    ЧНУ. – м. Чернігів